Пісторіус: ціль Бундесверу 2035, депортація афганців

Головне оголошення Берліна мало структурний характер. Міністр оборони Борис Пісторіус (СДПН) представив 28 квітня стратегію, спрямовану на те, щоб зробити Бундесвер «найсильнішою звичайною армією Європи», прямо назвавши Росію загрозою. Чисельність військовослужбовців має зрости з 185 000 до 260 000 до 2035 року; чисельність резервістів — до 200 000. Реакція преси одразу розділилася: Financial Times похвалила «лазерну спрямованість» Берліна на російську загрозу, Frankfurter Rundschau попередила про «величезний розрив між амбіціями та реальністю» у питанні набору, а інші коментарі того ж дня на круглому столі оборонно-промислового комплексу відзначили аргумент Пісторіуса про те, що Німеччина є чистим бенефіціаром співпраці з Україною — посилаючись на «неймовірну здатність Києва до інновацій та швидкості» у сфері дронових технологій та кіберзахисту — а уряд Німеччини оголосив про плани започаткувати подальші спільні проєкти.

Того ж дня сталися дві окремі події у сфері безпеки, які обрамили це оголошення. Федеральна влада депортувала 25 афганських чоловіків, засуджених за тяжкі злочини — вбивство, зґвалтування, напад при обтяжуючих обставинах та наркозлочини — до контрольованого талібами Афганістану вночі, чартерним рейсом Freebird, який виконувала турецька авіакомпанія, що приземлився в Кабулі вранці 28 квітня після зупинки в Трабзоні. Ці 25 чоловіків, які прибули з 13 федеральних земель, напередодні ввечері були доставлені до Лейпцига. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт (ХСС) заявив, що ця операція виконує зобов'язання, передбачене коаліційною угодою; громадські та церковні групи висловили занепокоєння щодо передачі під варту талібів. Окремо прокуратура розпочала розслідування за фактом шпигунства після того, як на залізничному вокзалі в Міндені, ключовому західному транспортному вузлі, який використовується для військових перевезень в Україну, було виявлено приховану камеру. Камера, знайдена у вересні співробітником Deutsche Bahn, але розголошена лише зараз, була встановлена на висоті п'яти метрів на стовпі з підробленою наклейкою DB, оснащена сонячною панеллю, іноземною SIM-картою, приладом нічного бачення та накопичувачем. Влада ідентифікувала підозрюваного — громадянина Литви, у вівторок було проведено обшук у будинку в Детмольді; слідчі підозрюють, що пристрій був частиною пов'язаних з Росією зусиль зі спостереження за західною військовою логістикою.

Кабінет міністрів на тому ж засіданні закрив два бюджетні питання. Було схвалено пакет реформ охорони здоров'я з цільовим показником економії у 16,3 мільярда євро, що менше від початково запропонованих 19,6 мільярда євро після змін в останню хвилину: надбавку на спільне страхування подружжя було знижено до 2,5 відсотка (з 3,5 відсотка), не було прийнято загального скорочення виплат через хворобу, а внески фармацевтичної промисловості були підвищені. Кабінет також схвалив рамки бюджету на 2027 рік, представлені міністром фінансів Ларсом Клінгбайлем (СДПН), з основними видатками у 543,3 мільярда євро, чистими новими запозиченнями до основного бюджету у 110,8 мільярда євро та — з урахуванням кредитного фінансування оборони — оборонним асигнуванням у 105,8 мільярда євро, прямо пов'язаним із новим стратегічним середовищем, створеним війною в Ірані. На 2028 рік було додано новий податок на цукор для підсолоджених безалкогольних напоїв, доходи від якого призначені для обов'язкового медичного страхування після того, як лідер ХСС Маркус Зедер відмовився від свого попереднього заперечення після того, як кошти були зарезервовані; також було підвищено податки на тютюн та алкоголь. Зедер у той же день в інтерв'ю сигналізував про готовність до вищої ставки податку для осіб, які заробляють понад 300 000 євро на рік, якщо доходи будуть використані для полегшення становища осіб з нижчими доходами — помітний зсув від його давньої позиції, який, ймовірно, буде схвально сприйнятий партнерами по коаліції з СДПН.

Трансатлантичне тертя Берліна залишилося невирішеним. Президент Дональд Трамп у Truth Social назвав канцлера Фрідріха Мерца людиною, яка «не знає, про що говорить», після того, як Мерц сказав студентам у Марсберзі, що Сполучені Штати «принижуються» керівництвом Ірану і не мають «стратегії» в цьому конфлікті. Цей обмін відбувся через день після попередньої погрози Трампа скоротити рівень військ США в Німеччині; планувальники Бундесверу, які працювали над оголошенням Пісторіуса, сприйняли цю погрозу як доказ, а не спростування, необхідності незалежності європейської структури сил. Попередження Атлантичної ради про запаси Patriot — що попит, спричинений війною в Ірані, може залишити Україну та європейських партнерів без перехоплювачів до літнього наступу Росії — потрапило в той самий новинний цикл, що й ціль Бундесверу.

Окрім головних оголошень, того дня німецький новинний цикл обертався навколо деталей управління та правоохоронної діяльності:

- Пакет заходів у сфері охорони здоров'я та бюджету, прийнятий кабінетом, поширився на ширше позиціонування фіскальної політики напередодні очікуваних дебатів у Бундестазі; представники СДПН стверджували, що оборонні асигнування не повинні витісняти соціальні видатки, тоді як представники ХСС стверджували протилежне. - Аналіз Patriot від Атлантичної ради прямо назвав ланцюг постачання німецької протиповітряної оборони та нещодавно поставлені системи IRIS-T як частину європейського стримувального розрахунку, найбільш вразливу до спричиненого Ормузом перерозподілу виробництва американських перехоплювачів. - Побоювання щодо спостереження, пов'язаного з Росією, вийшли за межі Міндену: повідомлялося, що Deutsche Bahn проводить ширшу перевірку інфраструктури залізничної мережі, яка використовується для логістики НАТО. - Енергетичний шок від війни в Ірані тримав Бундесбанк та ЄЦБ у списку спостереження за інфляційним перетіканням, при цьому німецькі промислові асоціації попереджали про подальший тиск на вхідні ціни, якщо збої з добривами та судноплавством триватимуть до третього кварталу.